методична допомога

 

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у   системі  загальної середньої освіти               

    При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

·        характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

·        якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

·        сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

·        рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

·        досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

·        самостійність оцінних суджень.

·        Існує чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Вони визначаються за такими характеристиками:

·        Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

·        Другий рівень -середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

·        Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

·        Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

 

Рівні навчальних досягнень

Початковий

1 бал

Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

2 бали

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3 бали

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

Середній

4 бали

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

5 балів

Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6 балів

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

Достатній

7 балів

Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8 балів

Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має   неточності

9 балів

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

Високий

10 балів

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а)   використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11 балів

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12 балів

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

ПОЛОЖЕННЯ ПРО МЕТОДИЧНУ РОБОТУ ВЧИТЕЛЯ

                  1. Загальні положення

1.1. Учитель — ключова постать у сучасному навчально-виховному процесі, духовний наставник учнів. Від його підготовки залежить якість освіти, рівень духовної культури суспільства, утвердження де­мократичних принципів та процесів.

1.2. Методична робота вчителя — усвідомлена, цілеспрямована, планомірна та неперервна робота педагога, спрямована на вдоскона­лення теоретичної власної підготовки, необхідної для практичної ді­яльності.

1.3. Результатом методичної роботи вчителя є формування творчої активності, розвитку ініціативи педагога, узагальнення й поширення його досвіду, зростання авторитету.

2. Завдання та напрями діяльності вчителя

2.1. Основні завдання вчителя: 
*  формування потреби до неперервної освіти та самоосвіти впро­довж життя; формування високого рівня культури, зокрема правової; 
*  розвиток здатності до творчої діяльності; 
*  готовність до співпраці, толерантність, терпимість до іншої думки; 
*  уміння вести діалог, шукати та знаходити розумні компроміси; 
*  розвиток здатності до самоорганізації.

2.2. Основні напрями роботи вчителя:

Участь у роботі кафедри вчителів групи споріднених предметів, предметної кафедри, творчих груп учителів, створених з метою реалі­зації програм та проектів, які існують у навчальному закладі: 
*  участь у педагогічних радах, педагогічних консиліумах з метою колективного розв’язання педагогічних ситуацій; 
*  участь у науково-практичних конференціях, семінарах, тренін- гах, які проводять у навчальному закладі, інших загальноосвітніх та вищих навчальних закладах; 
*  участь у співбесіді із заступником директора з відповідного на­пряму діяльності, керівником кафедри з питань, які належать до його компетенції; 
*  участь у підготовці та проведенні оперативно-методичних нарад.

3. Організація роботи

Учителі планують, координують та затверджують методичну ді­яльність на засіданні : науково-методичної ради навчального закладу, кафедр, творчих груп.

4. Права вчителя

Учитель має право на:
 *  вибір форм, методів, технологій викладання навчального матеріалу, що відповідають основним положенням законодавчих документів у сфері освіти та не протирічать основним завданням навчального закладу; 
*  самостійний вибір форм та методів підвищення власної фахової майстерності; 
*  відрядження та вирішення питання про оплату участі в тренінгах, семінарах, конференціях, які мають науково-методичний, фахо­вий характер і сприяють підвищенню фахової майстерності; 
*  забезпечення організації навчальної діяльності учнів на сучасно­му рівні, особистої методичної діяльності, забезпечення необхідною методичною літературою та посібниками, зокрема періодичною пре­сою відповідно до фаху.

5. Обов’язки вчителя

Учитель гімназії зобов’язаний: 
*  організувати особисту діяльність з питань удосконалення педа­гогічної, фахової майстерності (наукова, експериментальна, методич­на робота) через участь у роботі кафедри, творчої групи відповідно до Програми самовдосконалення, саморозвитку та самореалізації вчите­ля навчального закладу; 
*  організувати роботу з обдарованими, здібними учнями (наукова, дослідна, проектна, олімпіадна робота, творча майстерня) та з учнями інших груп за рівнем навченості; 
*  організувати свою роботу з урахуванням основних завдань ді­яльності навчального закладу, науково-методичної проблеми кафедри, Програми самовдосконалення, саморозвитку та самореалізацїї вчите­ля; 
*  організувати співпрацю з батьками та вчителями з питань підви­щення якості навчально-виховного процесу, поліпшення якості педа­гогічної діяльності; 
*  планувати свою діяльність з урахуванням здоров’я та безпеки життя дітей, заходів із техніки безпеки; 
*  надавати методичну, фахову допомогу молодим спеціалістам.

6. Документація

Учитель має створити власне портфоліо, до якого потрібно вклю­чити:

*  методичну картку як результат фахової методичної роботи;

*  сценарії урочних та позаурочних навчальних і виховних заходів;

*  тексти особистих видань, публікацій тощо;

*  тестові матеріали.

7. Керівництво методичною діяльністю вчителя

    Методичною діяльністю вчителя керують заступник директора на­вчального закладу з відповідного напряму діяльності, керівник кафе­дри, відповідальний за організацію роботи творчої групи.

                      Типи уроків

Урок застосування знань, навичок та умінь

1.          Активізація опорних знань і дій.

2.          Мотивація учіння, повідомлення теми, мети і завдань уроку.

3.          Удосвідомлення учнями змісту роботи та послідовності дій.

4.          Самостійна робота учнів під контролем вчителя.

5.          Взаємоконтроль виконаних робіт.

6.          Колективна взаємоперевірка 1-2 робіт та взаєморецензія.

7.          Підсумки уроку та домашнє завдання.

Урок узагальнення та систематизації знань                                                                                                                                            

1.        Мотивація навчальної діяльності учнів.      

2.        Повідомлення теми, мети і завдань уроку.   

3.        Узагальнення окремих фактів, подій, явищ.                                                               

4.        Повторення і  узагальнення  понять та засвоєння відповідної їм системи знань.

5.        Повторення  і систематизація основних теоретичних положень.         

6.        Підсумки уроку.                                    

7.        Домашнє завдання.         

Комбінований урок

1.      Перевірка учнями домашнього завдання практичного характеру.

2.     Перевірка раніше засвоєних знань.

3.     Мотивація уміння учнів .  

4.     Повідомлення теми, мети і завдань уроку.  

5.     Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. 

6.     Осмислення ,узагальнення і систематизація знань.

7.     Підсумки, повідомлення домашнього завдання.

8.     Домашнє завдання.

Урок засвоєння навичок і умінь                                                                             

1.  Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.                                                            

2.  Мотиваціяя навчальної діяльності учнів .                                                                                      

3.  Повідомлення теми, мети і завдань уроку.                                                                                                              

4.  Вивчення нового матеріалу.                                                                                                                  

5.  Первинне затосування  набутих знань.                                                                                             

6.  Застосування учнями знань і дій в стандартних умовах з метою засвоєння навичок.             

7.  Творчі вправи.                                                                                                                                     

8.  Підсумок уроку.

9.  Домашнє завдання.

 

Урок засвоєння нових знань

 

1.       Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів.

2.       Мотивація навчання учнів.

3.       Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4.       Сприймання і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.

5.       Осмислення внутрішніх закономірностей і зв’язків.        

6.       Узагальнення і систематизація понять і знань.

7.       Підсумок уроку.

8.       Домашнє завдання.     

Урок узагальнення та систематизація знань

1.          Мотивація навчальної діяльності учнів.

2.          Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

3.          Узагальнення окремих фактів, подій, явищ.

4.          Повторення і узагальнення  понять та засвоєння відповідної їм системи знань.

5.          Повторення і систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей.

6.          Підсумки уроку.

7.          Домашнє завдання.

                             Освітні портали

• http://osvita.ua  Освітній портал “Освіта.UA”.
• http://shodennik.ua Інтернет-проект, метою якого є створення єдиної освітньої мережі для всіх учасників освітнього процесу.
• http://school.xvatit.com Гіпермаркет знань.
• http://klasnaocinka.com.ua Класна Оцiнка – безкоштовна інформаційна система для шкіл, дитячих садків та інших організацій.
• http://www.osvita.org.ua “Освітній портал” – все про освіту України.
• http://ukped.com Українська педагогіка.
• http://uchiteli.com.ua Сайт учительської взаємодопомоги: методичні матеріали, календарні плани, відеоуроки та інше.
• http://shkola.ua Новий навчальний портал.
• http://teacherjournal.com.ua Учительський журнал он-лайн.
• http://www.ednu.kiev.ua “Освіта в Украіні. Цей сайт представляє усі українські інформаційні ресурси, що пов’язані з освітою (за словами власників).
• http://myeducation.com.ua Потужний незалежний освітній ресурс, основною метою якого є допомога у отриманні якісних освітніх послуг кожною людиною протягом життя.
• http://window.edu.ru Єдине вікно доступу до освітніх ресурсів (Росія).
• http://svitosvit.ua Українська мережа навчальної інформації та освітніх послуг “СвітОсвіт”.
• http://ped.sumy.ua Українська педагогіка. (Неофіційний сайт ГНПУ імені Олександра Довженка.)
• http://den-za-dnem.ru Школа: день за днем. Педагогічний альманах.
• http://www.uroki.net Метою даного сайту, є допомога молодим і починаючим вчителям у складанні поурочно і тематичного планування, сценаріїв шкільних свят, в розробці відкритих уроків з різних шкільних предметів, класних годин.
• http://www.intellect-invest.org.ua Портал сучасних педагогічних ресурсів.
• http://znannya.info Інформаційний портал “Знання”.
• http://www.obrazovanie.by Освіта і навчання в Білорусі.
• http://rg-zigzag.com.ua Освітній портал «Репетиторська група «Зигзаг».
• https://sites.google.com/site/ulejconf Вчитель у мережі.
• http://adu.by Науково-методична установа «Національний інститут освіти» Міністерства освіти Республіки Білорусь.
• http://pedsovet.org Всеросійська інтернет-педрада.
• http://nastaunik.info Сайт знайомить з тенденціями освіти у світі, з новими технологіями і методами викладання, а також результатами їх застосування в Білорусі. Програмна оболонка дозволяє скопіювати інформацію, а також додати свої розробки.
• http://metodportal.net

Яким повинен бути конспект уроку (методичні рекомендації)

Початок конспекту оформляється за загальною схемою. Спочатку  зазначаються:

тема, мета заняття, його тип, методи і прийоми проведення, засоби наочності й технічні засоби навчання, використана в процесі підготовки до заняття література.

Дидактична мета визначається, виходячи зі змісту матеріалу програми, вона вказує на результат, який передбачається досягнути.

Доцільно виділити навчальні завдання, які визначають формування умінь і навичок: виконувати конкретну операцію, дію; відрізняти правильнее виконання дії, якою необхідно оволодіти, від неправильного; визначати, пояснювати, обґрунтовувати характерні ознаки, принципи правильного виконання дії.

У конспекті слід вказати розвивальну та виховну функції навчання:

• якими логічними операціями та прийомами розумової діяльності оволодіють учні;
• які почуття пробуджуються у процесі навчання (подиву, зацікавленості, успіху, гордості, співпричетності, відповідальності та ін.);
• які цінності для себе відкривають, усвідомлюють учні;
• які уміння соціальної поведінки формуються на занятті.

У конспекті орієнтовно виділяють такі головні етапи навчального заняття:

• актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду школярів;
• розкриття значущості теми та мотивація пізнавальної діяльності учнів;
• формування системи знань, умінь, навичок учнів;
• закріплення, застосування знань, умінь, навичок у різно- манітних ситуаціях;
• домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;
• підведення підсумків обговорення досягнутих результатів, вражень, думок.

Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).

Молоді вчителі у конспекті зазначають:

• способи, прийоми актуалізації опорних знань (основних понять, визначень, висновків, формул, які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності), необхідних для сприймання учнями нового змісту;
• способи актуалізації позапрограмних знань школярів (знань, набутих з різних джерел інформації, що стали частиною життєвого досвіду); налагодження зв’язку з пройденим матеріалом; поглиблення понять, засвоєних на минулому занятті; форми регулювання роботи класу, отримання

зворотного зв’язку (питання, короткі самостійні повідомлення учнів (бажано вказати прізвища учнів, які будуть залучені до різних видів роботи), індивідуальні завдання, практичні та лабораторні роботи, демонстрація дослідів діючих моделей).

На етапі мотивації пізнавальної діяльності школярів слід визначити способи постановки мети, розкриття особистісної значущості теми для учнів, пробудження у них інтересу до певного змісту, роботи на занятті, створення емоційного настрою класу, тобто здійснення психологічної підготовки школярів до сприймання нового матеріалу. З цією метою, залежно від рівня готовності класу, змісту теми, можна використати незвичайний, навіть парадоксальний матеріал, проблемну ситуацію, аналогію, несподіване порівняння, ілюстрації, наочні посібники, технічні засоби. Можна стисло описати бесіду, діалог чи дискусію, в процесі яких учні висловлюють міркування щодо теми, очікування, уявлення.

Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів:

• виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів;
• зазначають нові факти, положення, уміння та навички, якими повинні оволодіти школярі; описують характер організації діяльності учнів, способи співпраці учителя та школярів, застосування методів і прийомів, що забезпечують продуктивне оволодіння матеріалом певним контингентом учнів, форми їхньої навчальної діяльності й міжособистісної взаємодії;
• формулюють різні типи питань, способи стимулювання классу до розв’язання різних типів завдань;
• накреслюють способи перевірки рівня розуміння, осмислення учнями знань, володіння уміннями й навичками, оцінювання досягнутих результатів;
• зазначають прізвища учнів, які будуть залучені до конкретного виду роботи із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Завершальний етап уроку передбачає відпрацювання; вдосконалення; застосування знань, умінь і навичок учнів, оцінення рівня їх сформованості.

У конспекті також зазначають форми (колективні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних, практичних робіт); способи мотивації діяльності школярів, організації зворотного зв’язку на певному етапі.

У процесі планування уроку залежно від мети взаємодії вчителя та учнів на певному етапі заняття виділяють також способи, прийоми реалізації виховних можливостей навчання (зміст активних методів навчання, форми організації навчальної діяльності, взаємин учителя і учнів та інших стимулів).

Доцільно в конспекті після кожного етапу заняття передбачити висновок, забезпечити їх взаємозв’язок.

Завершається підготовка до навчального заняття визначенням домашнього завдання на наступний раз.

У конспекті вказується тема вивчення, підручник, де вона висвітлюється (автор, назва, рік видання, назва розділу, номери параграфів, сторінки), диференційовані (усні, письмові, теоретичні, практичні) завдання. У плані слід зазначити обсяг домашнього завдання, час його виконання учнем.

Наприкінці навчального заняття доцільно підвести загальний підсумок, зазначити способи залучення учнів до повідомлення власних вражень, міркувань щодо заняття.

 Вимоги до поурочних планів

* Чітко визначені тема, мета.

* Поурочний план – логічна схема побудови уроку (не обов’язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).

* План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.

* Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.

* Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).

* Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.

* Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).

* Поурочні плани повинні бути охайно оформлені.

Зошити слід обов’язково підписувати (предмет, клас, учитель). Бажано, щоб були поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку

      Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з      математики за новим державним стандартом.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою.

Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

І ­ початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

• називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
• за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ ­ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ ­ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV ­ високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.

 Математика

Орієнтовні вимоги оцінювання визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів з математики та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень з математики.

При оцінюванні  навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, повнота, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: осмисленість, глибина, узагальненість, системність, гнучкість, дієвість, міцність;
• ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Також слід враховувати, що оцінювання якості математичної підготовки учнів здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.

 

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень
І. Початковий	1	Учень може: розпізнати один із кількох запропонованих математичних об'єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виді­ливши його серед інших;  прочитати й записати числа, переписати даний математичний вираз, формулу; зобразити найпростіші геометричні фігури (намалювати ескіз)
	2	Учень може: виконати однокрокові дії з числами, найпростішими   матема­тичними виразами;  впізнати окремі математичні об'єкти і пояснити свій вибір
	3	Учень може: співвіднести дані або словесно описані математичні об'єкти за їх суттєвими властивостями;  за допомогою вчителя виконувати елементарні завдання
II. Середній	4	Учень може: відтворити означення математичних понять і формулювання тверджень; назвати елементи математичних об'єктів;  формулювати деякі властивості математичних об'єктів; виконати за зразком елементарні завдання
	5	Учень може: ілюструвати означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;   розв'язати завдання (до трьох кроків) за відомими алгоритма­ми
	6	Учень може: ілюструвати означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними при­кладами; самостійно розв'язати і пояснити розв'язання завдання (до трьох кроків);   записати математичний вираз, формулу за словесним форму­люванням і навпаки

 

ІІІ. Достатній	7	Учень може: може застосувати означення математичних понять та їх влас­тивостей для розв'язання завдань й знайомих ситуаціях;   знає залежності між елементами математичних об'єктів;   самостійно виправляє вказані йому помилки;  розв'язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень
	8	Учень може: володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;    розв'язує завдання, передбачені програмою, з частковим по­ясненням; частково аргументує математичні міркування й розв'язування завдань
	9	Учень може: вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріа­лом; самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях;   виправляє допущені помилки;   повністю аргументує обгрунтування математичних твер­джень;   розв'язує завдання з достатнім поясненням
IV. Високий	10	Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми: Учень: може усвідомити нові для нього математичні факти, ідеї;   під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;   розв'язує завдання з повним поясненням і обгрунтуванням
	11	Учень: може вільно і правильно висловлювати відповідні математи­чні міркування, переконливо аргументувати їх;   самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;   може використовувати набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;   знає, передбачені програмою, основні методи розв'язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обгрунтуван­ням
	12	Учень: виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв'язання математичної проблеми;   вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;  здатний до розв'язування нестандартних задач і вправ